Леонід Каденюк народився 28 січня 1951 року в селі Клішківці Хотинського району Чернівецької області в сім’ї сільських вчителів. Стати космонавтом він хотів з самого дитинства. Зрештою, у той час про цю престижну професію мріяло чимало людей, адже юність Леоніда припала на період розвитку космічної сфери в СРСР, коли всі захоплювалися Юрієм Гагаріним.
Закінчивши середню школу зі срібною медаллю, Каденюк вступив до Чернігівського вищого військового авіаційного училища льотчиків. Там він здобув диплом льотчика-інженера.
У 1976 році Леонід вирішив спробувати свої сили у відборі до загону радянських космонавтів. Після тривалих фізичних і психологічних тренувань його разом зі ще вісьмома чоловіками відібрали серед понад 3 000 охочих.
Опісля Леонід Каденюк пройшов загальнокосмічну підготовку і отримав кваліфікацію льотчик-випробувача та космонавта-випробувача. У 1985 році Леонід Костянтинович вирішив здобути другу вищу освіту і вступив до Московського авіаційного інституту, який закінчив у 1989 році за спеціальністю “інженер-механік”.
Тривалий час Каденюк вивчав різні космічні кораблі та літав більш ніж на 50 типах літаків різного призначення, здебільшого – винищувачах. Якщо порахувати загальну кількість часу, проведеного ним в небі, цей показник перевищить 2 400 годин. Виходить, що Леонід Каденюк відпрацював в небі 100 повних діб без посадки.
Політ у космос
Коли вже за часів незалежної України постало питання про політ українця на борту американського космічного корабля, Каденюк написав заяву про бажання взяти участь у конкурсі. Незабаром його викликали на комісію. Перед запуском шаттла “Колумбія” в космос і участю в цій місії, Леонід Каденюк пройшов безліч виснажливих тренувань і випробувань, які готували його до тривалого перебування в умовах невагомості.
З 19 листопада по 5 грудня 1997 року Каденюк здійснив політ на американському транспортному космічному кораблі “Колумбія” місії STS-87. У космосі українець та його колеги проводили експерименти спільного українсько-американського дослідження з трьома видами рослин: ріпою, соєю і мохом. Зокрема, вони вивчали, як стан невагомості впливає на фотосинтетичний апарат рослин, на запліднення та розвиток зародка тощо.
“У космосі найбільше вражає такий чинник космічного польоту
як невагомість. Вражає сам космос і весь Всесвіт. Я був вражений тим, як виглядає Земля з космосу. Це було просто неймовірно. Жодна фотографія космосу не здатна передати тієї краси Всесвіту, яку людина може побачити своїми очима”, – описував своє перебування в космосі Каденюк.
Саме завдяки Каденюку на орбіті Землі пролунав державний гімн України. “Я був першим, хто полетів у космос з українським прапором і виконав завдання українського уряду. У 1997 році вперше український гімн пролунав у відкритому космосі”, – казав Каденюк.
Життя після невагомості
Повернувшись в Україну, генерал-майор Леонід Каденюк працював у лавах Збройних сил України: обіймав посади начальника управління авіації військ ППО України, помічника Президента України з питань авіації і космонавтики, заступника Генерального інспектора Генеральної військової інспекції при Президентові України, радника Президента України з питань авіації і космонавтики.
У 2002 році Каденюк також став народним депутатом України. У парламенті він виконував обов’язки заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань нацбезпеки та оборони.
З 14 лютого 2006 року — член Комісії з питань космічної діяльності.
З січня 2011 року — радник Прем’єр-міністра України з питань авіації і космонавтики.
Помер 31 січня 2018 року під час ранкової пробіжки в Києві.
