Ма́сниця, Пу́щення, Сиропу́ст, Масляна, Колодій, Сиропу́сний тиждень, Си́рна неділя, Ба́бське свято, Зага́льниця — традиційне слов’янське, у тому числі й українське свято, що відзначається протягом тижня (іноді трьох днів) перед Великим постом.
Перші згадки про Масницю («Попільну середу») в календарях наших предків датуються ІV ст. н. е. (календарі із села Ромашки Київської області та із Лепесівки — сучасної Хмельницької області). Свято активно відзначалося не лише в період язичництва, а й після запровадження християнства князем Володимиром у 988 році. Найбільш активного святкування Масниця набула у ІХ-ХІІІ століттях, в часи і на теренах Київської Русі.
Колодій збігався в часі із Сиропусним тижнем, останнім тижнем М’ясниць. Це останній, напередодні Великого посту, тиждень, коли можна було справляти весілля. Цей тиждень також називали Бабським тижнем або попросту Бабським, а Колодій, відповідно, Бабським святом. Протягом цього тижня чоловікам належало слухатися жінок і витримувати їхні збиткування.
Християнська церква додала Масниці у свій календар, проте свято так і не набуло християнського змісту. Але оскільки православ’я достатній час є панівною релігією в Україні, то, з часом, автентична дата святкування Масниць була забута. Н. Дубровський, зауважує, що багато масничні обряди є чисто зимовими і не можуть відзначатися навесні. Він вважає, що масничні обряди перейшли з Власія, у якого «і борода в маслі». У Білорусі збереглася приказка: «На Аўласа бяри каўшом масла» (белорус.) — На Власа бери ковшем масла. У Поліссі досі Широкий четвер називають «Власов» або «Волосся».
В перший день святкувань роблять та катаються з крижаних горок: чим далі їдуть сані з гори, тим кращим буде врожай за повіррям.
У вівторок — «загравання», день з веселими іграми та пригощенням млинцями. Середа — «ласунка», день різномаїття на столі. Четвертий день — «розгуляй», з якого починають масови гуляння до ранку. П’ятниця — «тещині вечори», коли зяті запрошують в гості своїх тещ. Субота — «посиденьки зовиці», коли невістка запрошує в гості до себе.
На Пущенні, чи Сирному тижні немає посту в середу й п’ятницю, кожен день можна вживати молоко, яйця і рибу, алем’яса вже не їдять. У православних храмах починають здійснювати Великопісні служби.
