Її називають співачкою «досвітніх вогнів», українською Сaпфо, дочкою Прометея. А для нас вона – Леся Українка.
Леся Українка (справжнє її ім’я Лариса Петрівна Косач) – геній української літератури, що входить в умовну тріаду Шевченко-Франко-Українка. Її вірші вчимо ще змалку, тож здавалось б, що ми знаємо про поетесу все.
За вікном зима. Ось у таку пору, 25 лютого 1871 року, народилася Лариса Петрівна Косач. Народилася вона в Новоград-Волинському в інтелігентній родині. Мати – письменниця Олена Пчілка, батько Петро Антонович Косач – юрист, громадський і культурний діяч.
У родині Косачів було шестеро дітей – двоє синів та четверо доньок: Михайло, Микола, Леся, Ольга (Ліля), Оксана, Ізидора.
Батьки багато зробили для розвитку здібностей обдарованої доньки, дбали про її гуманітарну освіту.
Лариса жодного дня не сиділа за шкільною партою, не відповідала біля дошки, не бігала з ровесниками лункими коридорами.
Учителями її були мати, батько, а також книги і життя. Розмовляла вона з самого малку українською мовою, бо того хотіла її близька родина.
У чотири роки Леся навчилася читати. Її улюблені книги – «Кобзар» Тараса Григоровича Шевченка, твори Жюля Верна, Даніеля Дефо, казки Ганса Крістіана Андерсена.
Муки виснажували її з дитинства. З раннього віку навчилася вона «крізь сльози сміятись». Вже в 10 років з’явилися перші ознаки туберкульозу лівої ноги, а незабаром лівої руки. Потім хвороба перекинулася на легені і нирки.
Власна хвороба зробила Лесю чутливою до чужого горя. Вона бачила тяжкий стан рідного народу і, як ніхто інший, бажала змін. Та чи могла слабка дівчина достукатися до далеких володарів, чи хоча б взяти в руки зброю?
Проте Леся знаходить інший шлях – її зброєю стало слово. Поетеса поставила свою творчість на захист знедолених, вона прагнула збудити свідомість народу, її слова надихали, закликали до рішучих дій.
Леся Українка прожила хоч і коротке, проте надзвичайно цікаве життя – життя сповнене любові, добра, сили волі, мужності і краси. Тому недаремно її твори користувалися й користуються надзвичайною популярністю. Вона добре знана не лише в нашій країні, але й закордоном.
Померла видатна дочка України 1 серпня 1913 року в Грузії. Поховали її в Києві на Байковому кладовищі поряд із могилою батька та брата.
Леся Українка своїм могутнім талантом прославила рідний край, свій народ, землю, на якій народилася. Її поетичне слово наповнює душі читачів силою, мудрістю, ліризмом.
У нашій школі був проведений конкурс читців творів Лесі Українки. Переможці шкільного конкурсу: Руденко Ангелина (9-А), Сергієнко Юлія (9-А), Лугова Вікторя (9-А) взяли участь у міськрайонному конкурсі читців-декламаторів на краще виконання творів Лесі Українки “Горить моє серце” у Білоцерківській міській ЦБ. Вітаємо Сергієнко Юлію за зайняте ІІІ місце.
