24 серпня 1991 року Верховна Рада Української РСР ухвалила «Акт проголошення незалежності України», який 1 грудня 1991 року підтвердив народ на Всеукраїнському референдумі, виникла потреба змінити дату святкування Дня незалежності України. Тож 20 лютого 1992 року Верховна Рада України ухвалила постанову «Про День незалежності України». У ній зазначено:
«Зважаючи на волю українського народу та його одвічне прагнення до незалежності, підтверджуючи історичну вагомість прийняття Акта проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року, Верховна Рада України постановляє:
- Вважати день 24 серпня Днем незалежності України і щорічно відзначати його як державне загальнонародне свято України.
- Постанову Верховної Ради Української РСР «Про День проголошення незалежності України» від 16 липня 1990 року вважати такою, що втратила чинність».
Для всього народу України цей день дуже важливий. Практично з часів розпаду Київської Русі країна не була унітарною державою. Український народ прагнув свободи та незалежності. Весь час українці як народність терпіли притискання та заборону на спілкування рідною мовою. Культура народу розвивалась в тяжких умовах. Багато письменників та творців української культури арештовувались та піддавались репресіям.
За роки незалежності українська мова відродилася з попелу. Вона поповнилися новими словами та, навіть, новою літерою. Саме після проголошення незалежності українська мова стала офіціальною мовою держави.
Кожен громадянин України відчуває себе часткою цього свята. Визначання цього дня нагадує українцям про їх індивідуальність, а всьому світові про процвітання величної країни в центрі Європи.
