26 квітня 2021 року минає 35 роки від того дня, коли Україну спіткала страшна трагедія – техногенно-екологічна катастрофа, спричинена вибухом реактора четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції, яка нанесла непоправної шкоди довкіллю та здоров’ю людей.
35 довгих роки гіркої пам’яті, яка смутком і болем озивається в серцях багатьох. Адже життя поділилося навпіл – до і після.
Чорнобиль… Це слово стало символом горя і страждання, покинутих домівок. Якби не подвиг простих людей, які ризикуючи власним життям і здоров’ям, врятували нас від подальшого поширення радіації, то важко навіть спрогнозувати повні масштаби трагедії не лише для України, а й всього світу.
Чорнобиль продемонстрував могутність і, водночас, безсилля людини, ще раз доводячи, що можливості людського розуму великі, але за умови повної відповідальності за дії та вчинки.
Відлуння біди стихне ще не скоро. Її наслідки, на жаль, відчувають на собі і теперішні покоління. Проте ми маємо з оптимізмом дивитися у майбутнє, вчитися на помилках, зробити все можливе, аби подібне не повторилося, берегти тих, хто жертвував своїм життям, здоров’ям, рятуючи світ. Так хочеться, щоб майбутні покоління не відчули на собі цього жахливого сліду, а тільки в пам’яті залишали слова подяки тим, хто врятував їхні життя. Відеоінформація.